Карпаты (Ukr) – часть пятая

0 Comments

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/955374/955374_900.jpg

Маршрут: Заросляк-г. Говерла – c.Лазещина
В январе 2019 года мы решили сбегать на Говерлу. Как по мне, глубокая и недружелюбная карпатская зима – это единственно правильное время для посещения самой высокой горы Украины.
Практически нулевой вид с вершины. Понемногу метет снег. -10 по Цельсию.

Отец пытается сделать парочку хороших кадров.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/955432/955432_900.jpg
Но внезапный порыв холодного январского ветра едва не вырывает фотоаппарат из его рук.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/955657/955657_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/975608/975608_900.jpg
Уходим с Говерлы в сторону перемычки. На заднем фоне виднеется замечательный Петрос.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/955970/955970_900.jpg
Через минуту вторую начнется обычный карпатский снегопад.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/975948/975948_900.jpg
Место нашей ночевки. Зимний карпатский лес.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/956388/956388_900.jpg
Погода стремительно портится. Начинает мести снег. Температура воздуха падает до отметки – 15 С.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/956460/956460_900.jpg
Моя любимая древняя палатка после теплой и уютной ночи в пуховом спальнике и на надувном каремате.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/956824/956824_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/956975/956975_900.jpg
Зимние Карпаты дают хорошую встряску. Дарят чувство свободы. Гор много, но вас я люблю больше всех других.
Вы меня взрастили и вы продолжаете быть со мной.
До скорой встречи любимые сердцу горы.

Маршрут: Лыснивский хребет – гора Хомяк
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/957425/957425_900.jpg
Удивительный получился выезд. Собрались все самые хорошие – Аленушка, папа с мамой, Катя с Викой и Леша с Аней. Не хватало только Владика.
На фото, если я не ошибаюсь, фото с вершины горы Ягидна. Обедаем.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/957550/957550_900.jpg
Идем дальше. Как видно, хребет состоит из цепи легкодоступных и вполне проходимых полонын. Очень хорошее место для прогулок всей семьей.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/957944/957944_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/958142/958142_900.jpg
У местных пастухов взяли хорошего карпатского сыра. Здоровья вам люди хорошие.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/958270/958270_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/958526/958526_900.jpg
Первый раз в своей жизни ночевал в Карпатах не в палатке, не под открытым небом, а в старом гуцульском доме. Спасибо Оле, хозяйке дома, за очень теплый прием.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/958999/958999_900.jpg
Следующий день. Вид на замечательный хребет Явирнык. Прошел целый год с того времени, как я там был.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/959651/959651_900.jpg
Аленушка пожирает яблуко. На заднем фоне самая доступная из всех горганских вершин – гора Хомяк.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/959863/959863_900.jpg
Наш спецназ на подступах к вершине. Моросит дождь и вдали бьет молния. Слышны раскаты грома.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/960164/960164_900.jpg
Беспредельная радость.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/960305/960305_900.jpg
И релакс возле озера в поселке Татаров.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/960821/960821_900.jpg
Получился очень теплый и насыщенный выезд. Помню, как после горы Ягидна мы сидели у Оли во дворе и сладко ужинали. Я постоянно подливал себе белое сухое и слушал, как шепчет вдали старый дизель. Вокруг меня сидели близкие и мною любимые люди. Помню, как в одно мгновенье меня осенила мысль, что такие моменты, как тогда, бывают исключительно редко. И словить их задача не из простых.
Я счастливчик иметь таких друзей и родных. Люблю вас.

Маршрут: с. Квасы – г. Петрос – г. Говерла – Заросляк

В закромах нашел несколько фотографий с нашего осеннего похода. Было это эдак в году 2015 наверное. Точно не помню. Поход оказался знаковым. Во-первых, нас изрядно потрепал осенний холодный дождь. Но несмотря на это мы прошли весь маршрут. Во-вторых, на маршруте помимо меня и отца были еще мои друзья: Олег, Серега и Дима. Для всех их это был дебютный выход в горы. Удивительно, но Казбек, Арагац, все Альпы, Исландия еще далеко впереди.
Фото перед нашей первой ночевкой. Длинная дорога к горе Петрос.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/976441/976441_900.jpg
Перекус возле ручейка.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/976741/976741_900.jpg
В осенних карпатах однозначно есть что-то таинственное. Как бы банально это не звучало.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/976979/976979_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/977233/977233_900.jpg
Ну и Говерла. Я и папа на вершине. А также давно позабытый нами флаг космосурков.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/977476/977476_900.jpg
Приятно находить такие фотографии. Я уже и позабыл об этом походе. А он, оказывается, был.
Всем любви.

Маршрут: г. Воловец- Боржавский хребет-г. Межигорье
Любимые, дорогие мои Карпаты. На этот раз я взял в охапку моего боевого товарища Олега, втиснул его в поезд и мы на всех парах понеслись в город Воловец.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1009193/1009193_900.jpg
Хребет Боржава. Впервые я побывал здесь в далёком 2008 году. Тогда по чистой случайности я поднялся на Боржаву и ошалел от увиденного. Именно с этого хребта и началось мое увлечение горами.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1009620/1009620_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1009720/1009720_900.jpg
Хребет достаточно обширный. Разгуляться здесь есть где. И технически совсем не сложный. Посему, как по мне, хребет идеально подходит для тех людей, кто в горах впервые.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1010080/1010080_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1010418/1010418_900.jpg
Нам несказанно повезло с погодой. Учитывая, что в горах была уже глубокая осень, мы её ощутили лишь в виде сильного ветра, который, тем не менее, не сумел остановить нас на нашем пути вперёд.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1010477/1010477_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1010795/1010795_900.jpg
Время стремится к ночи и мы отправляемся на поиски хорошего места для ночёвки.
Как по мне, достойное место для сна.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1011174/1011174_900.jpg
Посидев хорошо вечером за костром и набравшись сил после длительного сна, мы собрали наши вещи и отправились дальше по хребту.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1011220/1011220_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1011458/1011458_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1014570/1014570_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1014997/1014997_900.jpg
Шли мы целый день. Был сильный ветер и яркое солнце. В конце концов дошли до конца хребта и спустились в лес. Там и заночевали.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1011816/1011816_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1012043/1012043_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1014298/1014298_900.jpg
Последний третий день. В лесу, где нет троп, мы шли по реке вниз.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1012451/1012451_900.jpg
Через несколько часов спуска, мы наконец вышли из леса и оказались недалеко от цивилизации.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1012713/1012713_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1012934/1012934_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1013035/1013035_900.jpg

https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1013350/1013350_900.jpg
Нашли маленький водопадик. В воде ледяной горной реки мы решили искупать наши грязные телеса.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1013511/1013511_900.jpg
Ну и город Межигорье. Как и полагается среднестатистическому украинскому городу, город Межигорье полон грязи, дерьма, мусора, в нем нет дорог и полным полно шатающихся без дела местных.
Замечательная автостанция.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1013767/1013767_900.jpg
Замечательная автостанция внутри.
https://ic.pics.livejournal.com/cosmomarmots/76512026/1014130/1014130_900.jpg
Горы, как всегда, на высоте. Города и поселки, как всегда, тонут в дерьме и болоте. И все это вместе создаёт неповторимый колорит Украинских Карпат. До встречи, самые лучшие в мире горы.

Маршрут: с. Татарів – Лиснівський хребет – гора Ротило – с. Волова

Це був неймовірний соло похід по березневим Карпатах. В березні, з одного боку, вже довші дні і як правило, вже не так холодно, але з іншої сторони, погода більш мінлива, нестабільна, з високими перепадами температури. Тому виходячи з цього, а також з реального прогнозу погоди, я вирішив піти по відносно безпечним Покутсько-Буковинським Карпатам.

День перший. Перехід з гори Ягідна до гори Чорний Погар. Остання повністю вкрита лісом. Недалеко від вершини я вирішив розкласти палатку.

Сильний вітер не дав змоги розвести багаття, тому вечеряти прийшлося в палатці.

День другий.

Перехід через весь Сокільский хребет з підйомом на саму високу точку хребта – гору Хорде. Цілий день дув сильний вітер і тільки надвечір він стих.

Гора Хорде досить легкодоступна вершина. Навіть взимку. При умові хорошої погоди стає неймовірно затишним місцем.

Недалеко від вершини, в якихось десяти хвилинах ходу, я розбив лагер. І це була найбільш приємна і затишна ночівля за весь похід.

День третій.

Погода почала псуватися з самого ранку. Спочатку налетіла хмара і звела видимість до мінімуму. А потім пішов сніг.

Перехід до гори Ротило зайняв цілий день. Йшов я повільно. Сильний вітер, погана видимість, снігопад гальмували мою середню швидкість по хребту.

Незадовго до ночі я все таки встиг дійти до гори Ротило. Фото з вершини по своєму атмосферні.

Заночував недалеко від самої вершини, попередньо розчистивши своєю лопатою місце під палатку і вогнище.

Засніжена палатка після тривалого нічного снігопаду. 

День четвертий.

Погода кращою не стала. Починаючи похід, я планував пройтися горами трохи далі в сторону Верховини, але враховуючи погодні умови, був змушений піти на спуск.

На фото одинока колиба. В ній я провів останню, четверту ніч в Карпатах.Гора Ротило. Саме там я вчора був і саме там провів останню ніч.

День п’ятий.

Легкий морозець. Майже повний штиль. І чисте, синє небо. І яскраве, палаюче сонце. Неймовірний контраст з попередніми днями тотальної непогоди.

Мої снігоступи. Без них було б значно ваше подолати останню половину маршруту.

Недалеко від села Волова. Крокую по потічку.

Мої дорогі Bestard-и. Я в вас впевнений на всі сто!

І обов’язковий релакс в карпатському чані, що розташований в дуже атмосферному місці. З видом на гори. З карпатським чаєм.

Цей похід по Карпатах був справжньою пригодою. Цілих п’ять днів повної ізоляції. Тільки ти  і гори. Перепади температури від п’яти градусів вище нуля до мінус десяти по Цельсію. Сильні вітри і сильні снігопади, яскраве сонце і гарячий чан.

Щиро дякую вам, любі серцю гори. Сподіваюся, скоро побачимося.

Позначки:, ,

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *