Маврикій – 2025
Маршрут:
острів Ile aux Cerfs
острів Île aux Fouquets
острів Île aux Aigrette
острів Маврикій (в. Grand River South East, м. Blue Bay, м. Mahebourg, с. Souillac, скелі Gris-Gris, зоологічний парк La Vanille, кратерне озері Grand Bassin, в. Alexandra falls, кратерне озеро Bassin Blanc, парк La Vallee des Couleurs Nature Park ((земля 23 кольорів, водоспад Vacoas, водоспад Chamouze)), в. Tamarind, м. Flic en Flac, с. Chamarel, гірський хребет Рив’єр-Нуар ((г. Black River Peak 828m.)), в. Chamarel, парк 7 Coloured Earth – Chamarel, м. Port Louis, с. Pereybere, с.Pointe aux Canonniers, с. Poudre d’Or)
Острів Родрігес
Маврикій з другої спроби. Спочатку був березень 22 року, але у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії, я був змушений відкласти подорож до кращих часів. І ось, нарешті, трапилася нагода і ми опинилися на далекому Маврикії.
З одного боку, це справжній тропічний острів, який з усіх боків омивається водами Індійського океану, місце, де йдуть проливні тропічні зливи і де сонце до опіків на шкірі активне вкрай, з іншої сторони, це країна, де ціни майже на все і майже всюди досить високі. Так, тут недорого можна орендувати тачку, або поїсти рис десь на пляжі чи в торгівельному центрі на якомусь фуд корті, але якщо брати всі витрати загалом, то виходить чимало. Тут однозначно дорожче, ніж всюди в Південно-східній Азії, ніж на Шрі Ланці, чи в Малайзії, наприклад. І тут постає основне питання: що на Маврикії такого особливого, щоб їхати саме сюди, а не в якусь іншу тропічну країну. І виходячи з побаченого і відчутого, можу сказати, що нічого. Якщо говорити про пляжі, то вони тут не кращі, ніж на півдні Шрі Ланки, чи на островах Тайланда. Єдине, що тут реально добре в контексті пляжного відпочинку з дітьми, так це те, що коралові рифи є природним бар’єром між океаном і пляжем. Якщо говорити про їжу, то кухня Тайланда буде більш багатшою і дешевшою. Якщо говорити про тропіки, тропічні ліси, тваринний світ, водоспади, гори, каньйони, тоді це точно не Маврикій. Звісно, тут є свої водоспади і свої гори, є свої ліси і свої тварини, але всього цього тут небагато. Гори невисокі, водоспади, в цілому, також, ліси є, але враховуючи той факт, що велика кількість території використовується для сільськогосподарських потреб, а також беручи до уваги, що основний острів має досить скромні розміри, виходить, що і тут особливо не розгулятися.
Але незважаючи на все це, я радий, що побував тут. І можливо, це не зовсім вірна ідея порівнювати країни, в яких бував до цього. Тут невисокі гори, але вони реально красиві, тут мало лісів, але ті, що є, гідні того, щоб їх побачити, пляжів багато і майже всі вони комфортні для купання, їжа достойна і смачна, а враховуючи той факт, що в цій країні немає корінного населення, і всі сьогоднішні громадяни Маврикію є нащадками завезених з Африки, Індії, Китаю людей, тоді на виході ми маємо досить різну кухню. Але найголовніше у всій цій історії те, що після тривалої перерви, ми нарешті опинилися в тропічній країні. І це круто!
Перший день на Маврикії. Вигляд з вікна нашої вілли, де у нас був заброньований номер на три доби.
Незважаючи на тривале добирання до острова, наша Кіра гарно тримається.
м. Blue Bay. Тут ми випили кокос і помили свої стомлені тіла в водах Індійського океану і купили ананас та банани.
Громадська вбиральня під відкритим небом.
На наступний день ми мали всі втрьох плавати по маленьким островам, але Кіра на ранок відчувала себе зле, тому на круїз відправився я один, а Оленка лишилася в номері з донею.
о. Ile aux Cerfs. Знаходиться дуже близько від острова Маврикій. Тут є хороші пляжі, також є кафе, де ціни просто захмарні, ну і в принципі, все.
в. Grand River South East. Невисокий, але повноводний водоспад, води якого майже одразу змішуються з водами Індійського океану.
о. Île aux Fouquets. Цікавий острів, на якому розташовані руїни колись діючого маяка. А ще тут можна побачити,як хвилі океану розбивається об скелі острова. Дуже драматична картина.
Ферма по вирощуванню риби.
о. Île aux Aigrettes. Невеличкий, повністю покритий лісом, острів.
Велика океанічна черепаха.
О 17 годині я був вже вдома.
Крокуємо по місту Mahebourg. Всі в пошуках місця, де можна гарно повечеряти, бо всі дуже голодні.
Фото на пам’ять. Знайшли! Вечеряємо.
Ранок наступного дня. Сідаємо в арендовану тачку і вирушаємо на пошуки пригод.
с. Souillac і скелі Gris-Gris.
В цій місцевості немає коралових рифів, тому особливо тут ніхто не купається. Але місце однозначно цікаве. Стояти на скелястому березі далекого тропічного острова і споглядати за тим, як хвилі океану з шумом налітають на чорні скелі дуже гарна ідея, насправді.
Зоологічний парк La Vanille. Тут повно лемурів, нильских крокодилів, але найбільше це місце цікаве саме величезними сейшельськими черепахами, яких тут дуже багато. Саме серед цих милих і дивних створіннь ми гуляли мабуть з годину.
По дорозі додому зупиняємося на хвильку серед пальм і плантацій цукрової тростини.
Новий день, нові пригоди. Збираємо речі, вантажимо їх в машину, після чого сідаємо самі і вирушаємо досліджувати острів.
Кратерне озері Grand Bassin. Головна святиня місцевих індусів.
Підіймаємося на пагорб, з якого відкривається шикарна панорама на саме озеро і храми навколо нього.
Шива і доня.
Бог слон і доня.
Водоспади Alexandra falls. Невеличкі дві дзюрки. Ледве знайшли.
Кратерне озеро Bassin Blanc.
Парк La Vallee des Couleurs Nature Park. Це місце нам реально сподобалось. Тут є неймовірний дитячий майданчик, де Кіра залипла, мабуть, на години три. Окрім майданчика, тут можна відвідати два непоганих водоспади і різнокольорову застиглу лаву.
Водоспади Vacoas і Chamouze.
Земля 23 кольорів. Застигла різнокольорова лава.
Їдемо далі. Остання локація на сьогодні – водоспад Tamarind. Часу на прогулянку немає, тому тішимося красою здалеку.
м. Flic en Flac. Тут ми живемо днів п’ять. Чи, навіть, більше. Я вже не пам’ятаю. Купаємося в океані, їмо місцеву їжу, просто гуляємо.
Ресторан з панорамою на океан.
А це місце, яке ми всім серцем покохали. Цей невеличкий ресторанчик тримає жіночка, яка готує неймовірно смачні смаколики і блюда індійської кухні.
В один із днів вирушаю в соло подорож на найвищу гору острова Маврикій.
Стежка йде через справжній тропічний ліс.
Година підйому і я на вершині гори Black River Peak 828m. Відпочиваю, п’ю воду, роблю фото.
Далі спуск до дороги. Гора Black River Peak 828m з селища Chamarel.
Водоспад Chamarel. Найкрасивіший з усіх мною бачених на острові Маврикій. Дуже схожий на один з водоспадів на Шрі Ланці.
Парк 7 Coloured Earth – Chamarel. Тут розташовані різнокольорові дюни. Місце цікаве, але велика кількість людей не дозволяє зануритися в це місце по справжньому.
Далі йду через гори на спуск, ловлю тропічну зливу і промокаю до нитки. Але нічого. Сідаю в автобус і через годину півтори прибуваю до пункта призначення.
М. Port Louis. Столиця республіки Маврикії. Трохи гуляємо по набережній.
Після чого занурюємося в світ океанаріуму. Цікавий досвід. Безліч океанічних жителів повільно плавають над тобою у величезному акваріумі, поки ти тихо крокуєш вперед під звуки тихого мелодійного ембієнту.
С. Pereybere. Тут у нас три дні і ночі в бімж готелі. Купаємося, їмо рис і noodles, ходимо, залипаємо, страждаємо вночі в душній кімнаті.
В один із днів вирушаю на острів Родрігес. Сам острів невеликий, живе тут зовсім небагато людей. Бігають свині, корови, собаки, кури. Справжнє село. Машин в рази менше, тихо, спокійно.
Гора Лимон. Найвища точка острова.
Гуляю по Родрігесу. Дивлюся на людей і свиней.
Ближче до вечора повертаюся в аєропорт і з затримкою вилітаю на острів Маврикій.
Село Poudre d’Or. Колись тут відбулася значна кораблетроща. На фото місцева лагуна.
с.Pointe aux Canonniers. Останні дві ночі ми провели тут. Їздили на сусідній пляж Mon Choisy. Цілковитий релакс, пляж, вода, рис і noodles.
Дописую свій звіт ще на Маврикії. Намагаюся завжди так робити, щоб не втратити і не забути свої враження від подорожі.
Я дуже радий, що я, Оленка і Кіра знову, як в старі добрі часи, змогли вирватися не просто кудись, а на далекий і такий незвичний для нас Маврикії. Я радий,що доня вже настільки доросла, що зможе запам’ятати багато з побаченого і почутого.
В наш непростий час, коли кожен наступний день може з легкістю стати останнім в твоєму житті, знайти можливості для того, щоб провести декілька тижнів разом з сім’єю десь далеко в тропічній країні, є по справжньому незабутнім досвідом.
Прощавай, дорогий Маврикій. Я буду тебе згадувати. Ти назавжди в моєму серці.
Позначки:Маврикій